Навчальний рік цей 

Підготував сюрпризів не один.

Та був між ними – як би то сказати –

Сюрприз, що називався карантин.

Дистанційно діти працювали,

Граніт науки гризли, як могли,

Що карантин закінчиться  чекали,

на свято дзвоника останнього прийти.

І ось збулося! Нині шкільне свято!

Дзвоник продзвенить в останній раз

Для вас у рідній школі

І на уроки в світлий клас

Не сісти вам ніколи

А пам’ятаєте як все було?

Як вперше тут ви всі стояли

Розгублені, малі , кумедні.

З-за квітів ледве виглядали

Вас вчителька взяла за руку

І повела у перший клас

Терпляче вас всьому навчала

Як швидко пролітає час…

Випробування чекають на вас

Так, життя – це не сміх, і не жарти…

Та не бійтесь нічого, у добрий вам час

Світ чарівний і жити в нім варто!

Тож дай Вам Боже світлий шлях широкий.