Психологічна служба

Дячук Людмила Григорівна

практичний психолог

Людина лише чогось досягає там, де вона сама вірить у свої сили.

Л.Фейєрбах

Як часто звертаються учні до шкільного психолога, щоб отримати консультацію, пораду? Який їхній вік? Що їх насправді хвилює нині?

Не раз можна почути: „ Що робить психолог у школі?”. Вважаю, основне наше завдання: допомогти учням дізнатися про себе більше.

МЕТОДИКА “СХОДИНКИ” ДЛЯ БАТЬКІВ

Методика спрямована на дослідження дитячо-батьківських стосунків. Вона допомагає мамам та татам подивитись на дитину та її риси під іншим кутом, а саме як наслідок свого (батьківського впливу)

Ми її активно використовуємо у тренінгах для батьків. І з досвіду можемо сказати – що батьки відчувають надзвичайні зміни у сприйнятті рис своєї дитини і дивляться на неї по-іншому.

Отже, завдання полягає у тому, що батькам роздається бланк (який ви можете скачати і роздрукувати) і озвучується інструкція “Якою Ви бачите свою дитину в майбутньому, виділіть 5 ознак (не обов’язково лише позитивні риси можна вказувати). Потім оберіть одну рису з якою хочете попрацювати детальніше і напишіть її вгорі Сходинок, які зображені на бланку. На сходинках які ведуть вгору напишіть ваші дії, які стимулюють розвиток даної риси, а на сходинках, які ведуть вниз – дії, що стимулюють розвиток протилежної риси”.

На виконання завдання дається 5-10 хвилин. Потім результати обговорюються в колі. Важливо, що батьки діляться досвідом та знаходять підтримку та відповіді на запитання один у одного і в психолога.

Для занять з дрібної моторики : 

Психологи накопичили чималий практичний досвід у формуванні важливих рис учня, майбутнього громадянина України, у розвитку соціальної компетенції, підвищенні психологічної культури, усвідомленні свого місця серед людей, виробленні навичок рефлексії, конструктивного вирішення проблем. Саме цей досвід активно впроваджується в повсякденний навчально-виховний процес школи.

Головним завданням діяльності психолога у школі є забезпечення нормального процесу психічного становлення дитини, тому психологічна робота організована насамперед відповідно до інтересів самого учня. Ми розвиваємо його особистість, орієнтуючись на положення гуманістичної педагогіки і психології про особистісно-рівноправний характер взаємодії між дитиною та дорослим, право кожної дитини на самовизначення. Адже коли вчитель оцінює особистість учня, спираючись тільки на власний досвід та інтуїцію, без достатньої кількості інформації, це може заважати виявленню справжніх причин труднощів у навчанні і вихованні, виникненню комунікативних проблем. Тому психологічне вивчення індивідуальних особливостей кожного учня є важливим завданням, для вирішення якого використовуються різноманітні методи психологічного обстеження. Звичайно, психологічна робота з дітьми різного віку має інший зміст.

Діяльність психолога організована таким чином, що враховуються можливості і резерви учня на кожному віковому етапі, у всіх ланках (початковій, середній, старшій школі).

Основною метою роботи психолога у початковій школі є:

створення умов для розвитку пізнавальних можливостей і формування пізнавальних інтересів;

формування позитивного психологічного клімату учнівського середовища як основи формування позитивного „Я”- образу та самосприйняття учня;

забезпечення гармонійного співвідношення між вимогами до інтелектуальних і навчальних умінь молодшого школяра і його психофізіологічними можливостями;

виявлення варіантів шкільної та сімейної дезадаптації, причин неуспішності тощо.

Молодші школяри проходять первинне психологічне діагностування загального рівня розумового і вольового розвитку з метою індивідуалізації процесу навчання. Психолог протягом цього періоду постійно спостерігає за навчальною діяльністю, поведінкою, спілкуванням тощо; консультує дорослих з проблем розвитку дитини у молодшому шкільному віці; розказує, як запобігти неврологічним перевантаженням, як досягти порозуміння між батьками і дітьми.

Основною метою роботи психолога у середній школі є:

формування абстрактно-логічного, теоретичного мислення як основи для подальшого розвитку свідомості, самопізнання;

розвиток вольової сфери учнів як основи мимовільної саморегуляції;

вивчення навчальних мотивів, інтересів, здібностей, рівня досягнень та самооцінки;

особливості формування статево рольової ідентифікації, соціометричного статусу учня.

Саме в цей період здійснюється до профільна підготовка – це допомога учням у виборі профільних напрямів навчання та широкої сфери майбутньої професійної діяльності. Ефективність до профільної підготовки залежить від рівня навчальних досягнень учнів та усвідомлення своїх інтересів при виборі профілю навчання. Психолог повинен орієнтуватись на перспективи і інтереси дитини, прогнозувати її самовизначення у виборі профільних предметів. Цей вибір має бути цілеспрямованим, доцільним, відповідати бажанням та інтересам учня, його нахилам, здібностям, які виявляються у процесі психологічного діагностування та індивідуального консультування учнів та батьків. Від успішності вибору спеціальності значною мірою залежить ефективність і результативність подальшого навчального процесу.

Вивчення особливостей розвитку мислення, уваги, пам’яті та пізнавальної сфери сприяє індивідуалізації роботи з учнями, дає змогу порадити, як краще організувати навчальну роботу, охопити великий обсяг інформації.

Психолог також вивчає рівень розвитку класного колективу, особливості його становлення, структуру стосунків, виявляє лідерів, надає психологічну допомогу тим учням, які поки ще не почуваються у колективі емоційно комфортно. Саме ця інформація психолога допомагає педагогам будувати стратегію роботи з певним класом.

Основною метою роботи психолога у старшій школі є:

створення умов для формування психічно зрілої особистості з розвинутим самоусвідомленням як основи для дальшого життєвого та професійного самовизначення;

забезпечення умов для розвитку рефлексивної свідомості і позитивної „Я”- концепції;

вивчення рівня самосвідомості, інтелектуального рівня, сформованості професійних планів на майбутнє;

особливості функціонування захисних механізмів.

Емоційний стан учня, його спроможність долати труднощі, ставити цілі та реалізовувати їх, відчуття успіху є важливим напрямом як психодіагностичної, так і корекційної роботи психолога. Суттєву увагу ми звертаємо також на формування тендерної рівноправності та специфіку окремих професій, які тією чи іншою мірою залежать від статі людини.

Психолог застосовує різноманітні форми психологічної роботи: індивідуальні консультації, рольові ігри, казкотерапію, психокорекційні тренінги. Це дозволяє ефективніше допомагати учням у вирішенні їхніх проблем, налагодженні стосунків між собою, батьками та вчителями.

Психолог має прагнути до реалізації гуманних взаємин в учнівському колективі, до взаємоповаги, порозуміння, розвитку особистості кожного учасника навчально-виховного процесу школи.

Хочу також зазначити: психолог працює для людей. Якщо мене чекають, якщо я комусь потрібна, якщо за час роботи я допомогла хоча б кільком учням, то вважаю, що живу недарма. Психологи – не чарівники, не всесильні. Вони люди, такі самі, як і решта на цій планеті. Тому психолог, на жаль, не може вирішити всіх проблем учня або того, хто звернувся по допомогу. І річ не в тому, що бракує знань чи досвіду. Багато чого залежить і від самої людини. Якщо вона готова змінювати щось у собі на краще, якщо докладатиме максимум зусиль для досягнення бажаної мети – тоді й консультація чи психологічна допомога будуть корисними і плідними. Багато чого залежить і від середовища, в якому живе учень. Адже будь-яка психологічна бесіда, тренінг, заняття буде марним, якщо дитина прийде додому, а там усе навпаки.

І все ж: психолог повинен нести добре, мудре, позитивне, сіяти в душах дітей зерна любові та добра

Із досвіду роботи соціального педагога Хотинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 Миронець Тетяни Василівни У сучасному українському суспільстві відбуваються кризові процеси, які негативно впливають на психологію людей, особливо підлітків, породжуючи девіантну поведінку. Сьогодні профілактична спрямованість є однією з провідних функцій соціально-педагогічної діяльності. Це зумовлено, у першу чергу, зростанням кількості девіантів серед підлітікв та молоді, посиленням асоціальних рис молодіжної субкультури, зростанням темпів розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення. Тому робота соціального педагога – це практично завжди робота в умовах проблемної ситуації. «Проблемна ситуація» в практиці роботи соціального педагога найбільш адекватно може бути подана поняттями «ризик» і «група ризику». Ризик - ситуативна характеристика проблемної діяльності, що означає неви-значеність її наслідків, за якої можливі альтернативні варіанти помилки або успіху. На основі поняття ризику виникає поняття групи ризику. “Групи ризику” - це категорії дітей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труд¬нощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі. До цієї групи відносять такі категорії дітей: - діти-сироти, - діти з девіантною поведінкою, - діти з вадами фізичного та психічного розвитку; - діти, які зазнали насильства, - обдаровані діти, які відчувають труднощі в спілкуванні. Об'єктом роботи соціальних педагогів серед усіх представників „груп ризику” найбільш проблемними є діти, схильні до різних форм девіантної поведінки. Девіантна поведінка (від лат. (іеиіаііо—відхилення) - це поведінка, яка не відповідає загальноприйнятим або встановленим нормам. Особливістю девіантної поведінки є те, що вона, виступаючи в якості деструктивної, нано-сить реальну шкоду самій особистості або оточуючим людям. Також визначену поведінку можна охарактеризувати як поведінку, що повторюється й триває досить довго. Девіантну поведінку розглядають як систему дій і вчинків людей, соціальних груп, що суперечать соціальним нормам або визнаним у суспільстві шаблонам і стандартам поведінки. До основних видів девіантної поведінки належить: - делінквентна – правопорушення, які не мають злочинного характеру і не спричиняють кримінальної відповідальності; - кримінальна; - адиктивна – зловживання речовинами, що впливають на психічний стан; - деструктивна поведінка – агресія спрямована на самого себе, зовнішній світ, інших людей: - аутоагресія – агресія спрямована на себе; - екоцид – агресія до зовнішнього світу; - гомоцид – агресія щодо інших осіб. Тому у школі створена цілісна система профілактичної роботи із учнями «групи ризику», спрямована передусім на профілактику поведінки учнів. Основним напрямком роботи з профілактики правопорушень є своєчасне виявлення учнів, схильних до правопорушень. Перш за все оновлено банки даних дітей, що потребують підвищеної педагогічної уваги, дітей з неблагонадійних сімей, учнів, що знаходяться на внутрішкільному контролі. Оформлено інформаційні куточки з питань профілактики правопорушень, наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, СНІДу, ведеться ретельний контроль за відвідуванням навчальних занять учнями «групи ризику», відстежуються учні з девіантною поведінкою з початкової школи. Важливою ланкою у профілактичній роботі є індивідуальна робота з учнями облікових категорій. З ними ведеться індивідуальна робота: оформлені індивідуальні картки учнів, діти поступово залучаються до позакласної роботи, складені психолого-педагогічні характеристики, регулярно проводяться індивідуальні бесіди. Педагогами проводяться індивідуальні та масові профілактичні заходи. Широко практикуються відвідування учнів вдома, бесіди з батьками, індивідуальні консультації , залучення учнів з девіантною поведінкою до спортивних секцій, гуртків. У школі проводяться учнівські конференції, тижні правових знань із залученням фахівців – правознавців, тематичні вікторини, конкурси плакатів; проблеми профілактики антисоціальних явищ виносяться на батьківські збори, на них запрошуються представники правоохоронних органів. Завдяки тестуванням, співбесідам вивчається особистість дитини, мікроклімату її сім’ї, адаптування її в середовищі. На основі досліджень надаються рекомендації як учням, так і батькам, педагогам щодо попередження подальших конфліктних ситуацій. Ведеться внутрішній облік дітей та підлітків схильних до правопорушень. Складено план заходів щодо профілактики правопорушень, дитячої бездоглядності та негативних явищ в учнівському середовищі. Організовано індивідуальну роботу з профілактики правопорушень серед цієї категорії учнів. Усі дані обробляються, аналізуються й записуються у соціально- психологічну картку учня. У ній відображаються причини виникнення важковиховуваності, позитивні та негативні якості учня, особливості сімейного виховання. На основі цієї характеристики підбирається корекційна програма, тренінгові й практичні заняття, що включають методи виховного впливу на дитину. Суттєве місце в системі роботи з такими дітьми посідає і робота з сім’єю. Вона спрямована на забезпечення членів родини педагогічними знаннями, надання методичної допомоги. У зв’язку з цим у школі діє лекторій для батьків, діти яких потребують особливої уваги. Тематика цих занять стосується різноманітних питань: «Шкідливі звички та їх попередження», «Правила поведінки», «Агресивність», «Твоє здоров'я – в твоїх руках», «Знай свої права». Та ін. На заняття запрошуються представники центру у справах сім’ї дітей та молоді, представники дитячої кімнати міліції. Вивчається соціальний стан сімей, умови родинного виховання цієї категорії дітей, їх зайнятості, потреб і проблем. Ведеться контроль за дотриманням учнями норм та правил поведінки у школі та в позаурочний час. Всі учні задіяні в гуртках. Щомісяця в школі відбувається засідання Ради з профілактики правопорушень, де розглядаються як питання з профілактики правопорушень, так і випадки відхилення в поведінці учнів. Наша робота не закінчується тільки стінами школи. Ми тісно співпрацюємо з службою у справах захисту дітей та кримінальною міліцією. Спільно проводяться виховні години, тренінги, батьківські лекторії, рейди та соціальне інспектування дітей. Робота навчального закладу запобігає небажаній поведінці та шкідливим звичкам школярів, забезпечує теоретичну та практичну реалізацію заходів, спрямованих насамперед на вдосконалення способу життя школярів, обрання ними правильної соціальної орієнтації.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

Миронець Тетяни Василівни

1.         ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.      Ця посадова інструкція розроблена на основі Закону України «Про освіту», Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 03.05.1999 р. № 127, із змінами у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616), кваліфікаційної характеристики соціального педагога (додаток до наказу МОН України від 28.12.2006 № 864), згідно Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550), листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.09.2012 №1/9-683 «Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів», листа МОН України від 02.08.2001 р. № 1/9-272, листа МОН України від 27.08.2000 р. № 1/9-352, Типового положення про центри практичної психології та соціальної роботи (наказ МОН України від 14.08.2000 р. № 385).

1.2.      Під час розробки інструкції враховувалися рекомендації щодо організації служби з охорони праці в загальноосвітніх закладах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

1.3.      Соціальний педагог призначається на посаду і звільняється з неї начальником управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради за поданням керівника навчального закладу та за обов’язковим погодженням з районним Центром практичної психології та соціальної роботи.

1.4.      Соціальний педагог повинен мати вищу педагогічну освіту зі спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота» (без вимог до стажу педагогічної роботи), володіти професійними знаннями та ефективно застосовувати їх в практичній діяльності.

1.5.      Соціальний педагог адміністративно підпорядковується безпосередньо директору навчального закладу, методично – керівнику (методисту) районного Центру практичної психології та соціальної роботи.

1.6.      У своїй діяльності соціальний педагог керується Конституцією України рішеннями органів управління освітою всіх рівнів з питань навчання та виховання учнів, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законом України "Про освіту", Законом України "Про загальну середню освіту", Положенням про психологічну службу системи освіти України, Етичним кодексом соціального педагога, методичними рекомендаціями Українського науково-методичного Центру практичної психології і соціальної роботи, адміністративним, трудовим законодавством, а також Статутом, правовими актами навчального закладу, трудовим договором (контрактом), цією Інструкцією.

2.         ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ

Соціальний педагог:

2.1. Здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднання зусиль з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків як особистостей, їх благополуччя в мікросоціумі.

2.2.     Проводить соціальне необхідну роботу з пільговим контингентом учнів щодо організації спілкування дітей, молоді, дорослих у громаді за місцем проживання, мікрорайоні, сімейно-сусідських спільнотах..

2.3.     Сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільне корисній діяльності, виявленню задатків, обдаровань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.

2.4. Залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян.

2.5. Впливає на подолання особистих, міжособистісних. внутрішньо сімейних конфліктів, надає необхідну консультативну психолого-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об'єднанням, угрупованням соціальному ризику, дітям, підліткам, які потребують піклування.

2.6. Настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, гуманізму, доброти, працелюбства, інших доброчинностей.

2.7. Виховує повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

2.8. Готує дітей, підлітків до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами.

2.9. Додержується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя.

2.10. Займається профілактикою правопорушень неповнолітніх, дитячого побутового, дорожньо-транспортного травматизму, пожеж.

2.11. Постійно підвищує професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

2.12. Планує та організовує свою роботу відповідно до нормативів витрат часу на основні види роботи соціального педагога.

2.13. Бере участь в роботі педагогічної ради навчального закладу і в нарадах, які проводяться адміністрацією закладу.

2.14. Бере участь у роботі шкільної атестаційної комісії. Своєчасно готує встановлену звітну документацію.

2.15. Виконує накази і розпорядження директора школи, органів управління освітою.

2.16. Виконує статут закладу освіти, правила внутрішнього розпорядку, умови контракту.

2.17. Проводить соціологічні дослідження за запитами адміністрації навчального закладу.

2.18. Дотримується правил техніки безпеки на робочому місці.

2.19. Проходить періодичні медичні огляди у встановленому законодавством порядку.

2.20. Не допускає розголошення у будь-який спосіб персональних даних фізичних осіб, які їй було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням посадових або службових обов’язків.

3.         ПРАВА

Соціальний педагог має право на:

1. За своїм статусом належить до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користується всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.
2. Брати участь в управлінні освітнім закладом у порядку, визначеному статутом закладу.
3. Захищати свою професійну честь, гідність всіма засобами в межах чинного законодавства.
4. Знайомитися зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його діяльності, давати пояснення стосовно змісту цих документів.
5. В межах своєї компетентності повідомляти керівництву освітнього закладу про всі виявлені недоліки в діяльності закладу та вносити пропозиції щодо їх усунення.
6. Захист своїх інтересів самостійно і через посередника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.
7. Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом.
8. Підвищення у встановленому порядку свої кваліфікації.
9. Проходити у встановленому порядку атестації на отримання чергової кваліфікаційної категорії.
10. Окреме, спеціально обладнане приміщення для проведення консультативної профілактичної та інших видів робіт.
11. З метою розв’язання конфліктних випадків подати звернення до обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи на предмет соціологічної та психологічної експертизи своєї професійної діяльності.
12. Виступи з узагальненням власного досвіду роботи на конференціях, семінарах, педагогічних читаннях, у науково-популярних виданнях.
13. Поєднання роботи соціального педагога з навчальним навантаженням у закладі за основним місцем роботи та в інших закладах відповідно до фахової освіти та рівня кваліфікації.
14. Проведення просвітницької роботи з пропаганди психологічних знань шляхом лекцій, бесід, виступів на радіо, телебаченні, тощо

4.         ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

            Соціальний педагог несе відповідальність:

4.1.      За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, встановлених цією Інструкцією, соціальний педагог несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

4.2.      За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних із фізичним або психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку соціальний педагог може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства.

4.3.  За розголошення професійних відомостей та конфіденційної інформації, отриманих в процесі діагностичної, консультативної та корекційно-розвивальнї роботи, якщо це може завдати шкоди суб’єкту освітнього процесу чи його соціальному оточенню.

4.4.      За порушення правил пожежної безпеки, охорони праці, санітарно-гігієнічних правил організації навчально-виховного процесу соціальний педагог притягається до адміністративної відповідальності в порядку і у випадках, передбачених адміністративним законодавством.

4.5.      За завдані школі чи учасникам навчального процесу у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків збитки.

5.   ПОВИНЕН ЗНАТИ

Соціальний педагог повинен знати:

5.1. Основні закономірності становлення особистості, педагогіку, теорію та методики виховання, вікову, педагогічну, сімейну; соціальну психологію, етику, естетику, основи права, екології, культурно-освітні дисципліни; цілі, принципи, зміст, форми, методи, засоби освітньо-виховної роботи в соціальному середовищі, школі, сім'ї; сучасний стан і тенденції розвитку дитячих, підліткових спілок, рухів, організацій, їх вплив на особистість дитини, підлітка; функції, права системи державних інститутів, установ, громадських, релігійних організацій у галузі освіти, навчання та виховання підростаючого покоління; культурні, економічні, демографічні, екологічні особливості соціального середовища, в якому організується робота.

5.2. Програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку учнів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, соціально-педагогічної науки

5.3. Функції, права державних установ, громадських, релігійних організацій в системі освіти, Конвенцію ООН про права дитини, інші законодавчі, нормативно-правові акти та документи з питань навчання, виховання, захисту прав дитини, основи трудового законодавства

5.4. Основні напрямки і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

Конституцію України, рішення органів управління освітою всіх рівнів з питань навчання та виховання учнів, Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, Закон України "Про освіту", Закон України "Про дошкільну освіту", Положення про психологічну службу системи освіти України, Етичний кодекс практичного психолога, методичні рекомендації Українського науково-методичного Центру практичної психології і соціальної роботи.

5.5. Правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни, правила надання першої медичної допомоги.

5.6. Державну мову в обсязі, необхідному для усного та писемного спілкування.

5.7. Законодавство України, яке регулює порядок обробки та захист персональних даних фізичних осіб, внутрішні положення та інші розпорядчі документи дошкільного навчального закладу з цих питань.

6. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ

6.1. На посаду соціального педагога призначається особа, яка має вищу або середню освіту зі спеціальності «Соціальна педагогіка», дотримується вимог Етичного кодексу, професійно компетентний, забезпечує нормативні вимоги до рівня навчально-виховної роботи у соціальному середовищі, відповідає загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.

7. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ (ЗВ'ЯЗКИ З ПОСАДОЮ)

            Соціальний педагог:

7.1.      Працює за гр