| [ Викачати з сервера (66.5 Kb) ] | 09.12.2016, 17:21 | ||||||||
ВІДДІЛ ОСВІТИ ХОТИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
Конкурс «Шкільна бібліотека»
Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей»
Тема: «Форми та засоби роботи шкільної бібліотеки щодо розвитку читацьких інтересів у дітей шкільного віку»
Хотинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 2016р.
ЗМІСТ
ПОРТФОЛІО БІБЛІОТЕКАРЯ ……………………………………………3 ВСТУП ………………………………………………………………………….4 РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ФОРМИ ТА ЗАСОБИ РОБОТИ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ЩОДО РОЗВИТКУ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ ……………………………………………………………6 1.1. Традиційні форми та засоби роботи шкільної бібліотеки ………………6 1.2. Інноваційні форми та засоби роботи шкільної бібліотеки……………..14 РОЗДІЛ ІІ. З ДОСВІДУ РОБОТИ……………………………………………17 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...22 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..23 ДОДАТКИ
Портфоліо бібліотекаря
ВСТУП «Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання — це найважливіший інструмент навчання та джерело багатого духовного життя» Василь Сухомлинський Читацька культура – це складова частина загальної культури особистості, комплекс знань, умінь і почуттів читача, що передбачає свідомий вибір тематики читання, його системність з метою повноцінного і глибокого сприйняття та засвоєння літературного тексту. Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції розвитку читання, можна виділити такі чинники об’єктивного та суб’єктивного характеру, як зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства; засилля мас-медійної культури; захоплення сучасної молоді комп’ютерними технологіями та Інтернетом; перевантаження навчальних програм, а звідси брак в учнів вільного часу для читання; відсутність комплексної програми розвитку читацької культури особистості. Загальна начитаність (літературна ерудиція, знання текстів прочитаних творів), фактичні знання з літератури (знання з теорії та історії літератури, літературної критики, оволодіння логікою аналізу творів) складають освітньо-змістовий аспект читацької культури. Вибір літератури, уміння опрацьовувати її, інтерпретувати, усно і письмово висловлювати свої роздуми стосовно того чи іншого літературного явища вказують на наявність читацької культури та її рівень в практичній діяльності, спрямованій на опанування самостійним читанням. Здатність сприймати конкретні художні твори, оцінка цих творів на основі власних почуттів, особисті читацькі інтереси, естетичний смак загалом складають ціннісно-орієнтаційний аспект читацької культури. Концепція розвитку читацької діяльності особистості вибудовується на основі технологічного підходу, виходячи із тенденцій розвитку знань, умінь і почуттів читача. В даний час, стрімкої інформатизації, ми повинні доводити до свідомості як дітей, так і батьків, думку, що читання та письмо залишаться основопокладаючими інструментами культури у світі різноманітних засобів масової інформації. В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. Сьогодні читання пронизує всі сфери нашого життя. Воно покладене в основу інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини. Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у повсякденному житті (читання газет, журналів, програми телепередач, розклад руху певного виду транспорту, керівництва з експлуатації будь-якого побутового приладу, кулінарних рецептів та ін.). Більшість сучасних професій передбачають читання інструкцій, факсів, угод, поштової кореспонденції, ділових паперів. Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, своєю чергою, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою освіти людини протягом усього життя. Читацькі уміння це: вміння читати, сприймати надруковане; оволодіння навичками самостійно і продуктивно працювати з різноманітними друкованими і електронними джерелами інформації, користуватися довідково-пошуковим апаратом бібліотеки, прикнижковою бібліографією, іншими сучасними джерелами інформації. Читацька культура – це сукупність знань, умінь та почуттів читача, які дозволяють йому повноцінно та самостійно засвоювати інформацію. Читацькі уміння і навички (культура читання) виховуються протягом усього життя особистості. Але фундаментом організації та розвитку читацької діяльності людини разом із родинним вихованням має стати школа, зокрема шкільна бібліотека. Вміння читати і розуміти прочитане мають загально-навчальний характер, а їх сформованість в учнів сприяє ефективній навчальній діяльності з усіх предметів. Недостатній розвиток читацьких умінь може призвести до серйозних труднощів у навчанні й стати причиною невстигання учнів. А належний рівень сформованості читацьких умінь – запорука життєвого успіху. Сформованість читацьких умінь передбачає: вміння учнів читати незнайомий текст із належною швидкістю і після одного прочитування розуміти фактичний зміст, структуру тексту; ділити текст на частини; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між реченнями, абзацами; уміння виділяти в прочитаному головне і деталі; визначати тему та головну думку тексту, його призначення; добирати заголовки до тексту і його частин; уміння ставити запитання до прочитаного й відповідати на них. Сформовані читацькі уміння означають: здатність учнів розуміти прочитаний текст, розмірковувати над його змістом; аналізувати та критично оцінювати отриману інформацію; узагальнювати інформацію, розміщену в різних частинах тексту; співвідносити текст із особистим життєвим досвідом; висловлювати власну думку, ставлення до прочитаного; формулювати гіпотези, висновки і головне – використовувати прочитане в різних навчальних та позашкільних ситуаціях. Належний рівень сформованості читацьких умінь передбачає: здібність учнів використовувати читання як засіб здобуття нових знань для подальшого навчання, використання отриманої інформації в процесі життєдіяльності; вміння в різних ситуаціях читати тексти будь-яких жанрів: уривки з художніх творів, біографії, тексти розважального характеру, особисті листи, документи, статті із газет і журналів, інструкції, рекламні оголошення, географічні карти та ін., у яких використовуються різні форми представлення інформації: діаграми, малюнки, таблиці, графіки та схеми. Виділяють два види читання: читання з метою придбання читацького досвіду; читання з метою засвоєння та використання інформації. В результаті досліджень були визначені чинники, що впливають на формування читацьких умінь: читацькі уподобання, елементарна начитаність учителів, їхні професійні знання та уміння; якість викладання кількісне співвідношення учителів і учнів; навчання читанню в межах кожного навчального предмета; адекватна оцінка себе як читача; соціальний стан, статеві характеристики як учителів, так і учнів; мова навчання (рідна, нерідна); роль і значення читання в суспільстві; кількість книг на одну особу в публічній бібліотеці; кількість книг у домашній і шкільній бібліотеках; кількість газет і журналів на людину; кількість книжкових магазинів, які знаходяться в тридцяти хвилинах ходьби від дому; конкуренція читання і телебачення, комп'ютерів, розважальної індустрії загалом тощо. Підтримка та керівництво читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної активності українського суспільства. Навчальний заклад, педагог, класний керівник, бібліотекар мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості. Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.
РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ФОРМИ ТА ЗАСОБИ РОБОТИ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ЩОДО РОЗВИТКУ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ 1.1. Традиційні форми та засоби роботи шкільної бібліотеки Глибока начитаність, літературна ерудиція значною мірою визначають особистість учня, його світогляд, коло інтересів, уміння сприймати прекрасне в мистецтві і в житті. Від педагогічного колективу та бібліотекаря залежить, чи перетвориться читання книг у їх стійку звичку. Залучення учнів до читання книг здійснюється як у навчальній, так і в позакласній їхній діяльності, на спеціально організованих заняттях. Адже під час навчального процесу учень має оволодіти читацькими навичками й уміннями, способами роботи з художньою літературою, орієнтуватися у світі книжок, періодиці, довідковій літературі, бути готовим до навчання на основі розвиненого в нього інтересу до читання, до книжки. Спілкування з книгою допомагає учневі оволодіти певною сумою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, залучає до культурних надбань та цінностей українського народу, його звичаїв, традицій. Навчити вмінню читати самостійно, осмислено – одне із пріоритетних завдань педагогів і бібліотекарів, його вирішенню сприяє їх майстерність залучати дітей до книги, оволодівати мистецтвом літературного читання, закріплювати читацькі навички, розширювати діапазон читацької компетентності. Цьому сприяють літературні ігри, вікторини, казки-естафети, історичні марафони, музичні ринги, брейн-ринги та інші форми, які дають змогу залучити учнів до активної творчо-відтворюючої діяльності. Діапазон пізнання книги учнями значно розширюється: їх вчать систематичній праці з книгою, умінню чітко формувати читацький запит, вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації, з цією метою проводяться літературні «кругозори», пізнавальні ігри «Лото-ерудит», «Інтелектуальне казино», «Твоя гра», олімпіади літературних ерудитів, пресс-діалоги, презентації і прем’єри книг. Бібліотекарю важливо якнайповніше забезпечити потреби школяра в літературі, яка б задовольняла його пізнавальні інтереси. Гострою проблемою спільної діяльності класного керівника, учителя, бібліотекаря є популяризація бібліотечно-бібліографічних знань. На бібліотечно-бібліографічних заняттях розширюються знання учнів про книгу, формуються навички роботи з різними видами друкованих джерел, самостійної роботи з книгою, вони вчаться користуватися бібліотечними інформаційними службами. Бібліотечно-бібліографічні заняття проводять класні керівники, учителі-предметники, учителі початкових класів, бібліотекарі. У ході занять педагог створює умови, які стимулюють читацьку активність учнів, постійно підказує шляхи її застосування. В основі методики цих занять лежить організоване спілкування кожного учня з книгою. Масову роботу бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу слід розглядати як складову частину навчально-виховної роботи закладу. На допомогу навчальному процесу організовуються виставки нових підручників, методичних, довідкових та інших видань до предметних тижнів, літературних вечорів тощо. Потрібно постійно приділяти увагу рекламі бібліотеки. Вона може бути як усною (під час перерв, на педрадах, на загальних зборах, в ході проведення бесід з батьками на зборах), так і наочною (оформлення постійно діючого інформаційного стенда, куточків для батьків з рекомендаціями та порадами щодо організації домашнього читання учнів, сімейних читань). Організаційна робота бібліотеки передбачає складання планів і звітів, участь у загальних заходах навчального закладу (зборах, нарадах), забезпечення бібліотеки спеціальним обладнанням та бібліотечною технікою. Виявивши комплекс необхідних планових виробничих процесів, слід підраховувати час на їх виконання та визначити кількість виконавців. Бібліотекареві необхідно володіти інформаційною культурою, бути обізнаним з методикою її викладання. Для цього треба постійно вивчати інформаційні потреби навчального закладу і кожної окремо категорії користувачів бібліотеки. Він повинен підвищувати і вдосконалювати свій професійний рівень, що також потребує планування часу на участь у педагогічних нарадах, фахових семінарах методичних об’єднань, на зборах, конференціях, самоосвіту (методичні дні). Бібліотекарям потрібно складати плани роботи на місяць стосовно масових заходів, проведення бібліотечних уроків, оформлення книжково-ілюстративних виставок та заходів до ювілеїв, дат літературного календаря, проведення бесід, оглядів літератури, тобто плани на місяць з масової популяризації літератури. Ці плани красиво оформлені та вивішені на помітному місці на абонементі бібліотеки. Плани привертають увагу читачів до роботи бібліотеки, залучають учнів до проведення масових заходів, тобто це – своєрідна реклама бібліотеки. Медіацентр бібліотеки також працює на допомогу навчально-виховному процесу: забезпечує його необхідною інформацією; дає можливість застосовувати нові технології в навчанні; проводити віртуальні уроки, презентації, тренінги; навчає користувачів основам комп’ютерної грамотності, самостійному пошуку інформації; надає доступ до світових інформаційних ресурсів Інтернет, до локальної мережі, до електронних баз даних, до документів на різних носіях інформації, що є також своєрідним показником виховання культури читання. Перед учителем та бібліотекарем стоять одні і ті ж завдання - залучити учня до читання книги в усьому тематичному і жанровому обсязі. Роль бібліотеки у формуванні культури читання.
Бібліотека повинна стати центром керівництва читанням читачів, особливо в юнацькому віці. Як допомогти читачеві - підліткові знайти відповідь на виниклі у нього питання, спираючись на книгу? Від бібліотекаря потрібне вміння, використовуючи різноманітні форми і методи спілкування з читачами, керувати процесом читання, прагнучи викликати інтерес у сучасного підлітка до класики, з тим щоб пробудити в ньому процес самосвідомості, підштовхнути його до вибору духовної моделі поведінки. У практиці роботи бібліотек використовується методи індивідуального та масового керівництва читання та їх форми. Результати індивідуального керівництва читанням, яким би систематичним і кваліфікованим воно не було, не можна визначити відразу. Інтереси читача, усвідомлені мотиви читання, глибина сприйняття книги формуються поступово, якісні зрушення в читацькому розвитку наростають непомітно. Індивідуальне керівництво читанням вимагає від бібліотекаря творчості і майстерності, знання літератури і свого читача, Якщо хочеш запалити в дітях іскру, то тобі треба, за словами Сухомлинського, «вміщати в себе ціле море світла». Метод масового керівництва читанням і його форми. Масова робота увібрала в себе багаторічні духові бібліотечні традиції. Сучасний комплекс форм і методів масової роботи базується на кращих традиціях вітчизняної теорії і практики, спирається на загальні методичні прийоми і вимоги до її організації та проведення. При існуючій сьогодні тенденції посилення популярності активних форм спілкування правомірно визначити роль масової роботи в керівництві читанням як провідну в цій справі. Під час проведення масових заходів у структурі спілкування мають місце і інформаційні процеси, і міжособистісні відносини, і емоційний вплив читачів і бібліотекаря один на одного. Масові форми забезпечують найбільш сприятливе умова для спілкування, прямого або непрямого, погоджено або конфліктного. Інтерес до екології людини, її фізичної і духовної середовищі викликав до життя форми, що створюють умову для знайомства, вільного обміну думками, виявлення творчого інтелектуального потенціалу людини. Основними формами масового керівництва читанням учнів в бібліотеці є книжкові виставки, огляд літератури, цикли читань, групові бесіди про прочитане, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі по книгах), усні журнали, літературні вечори. Книжкова виставка - широко поширена в бібліотеці оперативна форма масової роботи. Виставки бувають тематичними, жанровими, присвяченими певного виду літератури, творчості одного письменника і т.д. Вибір літератури для них визначається завданнями, які вирішує бібліотека в ідейно-політичному, моральному, трудовому, естетичному вихованні учнів. Ця форма наочної пропаганди літератури - книга наближено до читача, повернена до нього обличчям. Виставка експонується протягом певного часу. Вона покликана викликати в читача інтерес до літератури, а також до питань і тем, які раніше не привертали його уваги. Виставка також показує скільки є в бібліотеці книжок, журналів і газет, в яких можна знайти відповіді на численні запитання. Огляд - також широко поширене в бібліотеках форма масової роботи з читачами. Це усна розповідь про книжки та інших книжкових виданнях, зміст яких підказується подіями суспільно-політичного життя нашої республіки і світу, прагнення рекомендувати кращий твір сучасної та класичної літератури, а також періодичні видання. Огляд проводять з метою розширити читацький попит, показати велику різноманітність літератури в бібліотеці. При виборі теми та книг бібліотекар враховує інтереси та інтереси читачів. У керівництві читанням учнів не можна забувати про гучні читання. Вони допомагають усвідомленому сприйняттю тексту, відкривають читачеві - підліткові глибину і багатство книги, журнальної або газетної публікації. Повинно бути обрано такий твір, який викликає у дітей сильні емоційні переживання, прагнення міркувати про прочитане. Розмовляти з читачами відразу після читання можна в тих випадках, коли у них є запитання до бібліотекаря або бажання висловитися з приводу почутого. Групова бесіда про прочитане проводитися через кілька днів після того, як підлітки прослухали твір. Бажана бесіда про твір, який викликав суперечливі думки або ж, якщо бібліотекар помітив не адекватну змісту книги реакцію. Бесіди про науково-популярну або науково-художню книгу дає бібліотекарю можливість визначити рівень доступності читачам пізнавального матеріалу, виділити моменти які потребують спеціальних роз'яснень. Колективна робота викликає інтелектуальну активність читачів, вони глибше і емоційніше сприймають зміст і формулювання питань, які повинні націлювати читача на зіставлення нових знань з раніше набутими, з самим життям, на виявлення причинно-наслідкових зв'язків. Готуючи питання, важливо спиратися на пізнавальні можливості читачів, їх освітній багаж, рівень читацького розвитку. Пропонуючи питання читачам, бібліотекар повинен чітко уявляти до якого педагогічному результату він прагне. Із погляду психології читання – процес глибоко особистісний, що ґрунтується на індивідуальному сприйнятті прочитаного. Одна й та ж книга може викликати у різних читачів неоднакові думки й почуття. По-різному оцінюються історичні факти та літературні твори. В результаті з’являється потреба обговорити прочитане, осмислити нову інформацію, поділитися з іншими своїми думками, посперечатися. Саме тому обговорення прочитаного – один із найпотужніших стимулів для розвитку людини, ефективний засіб її самоствердження як особистості. Тому комунікативний підхід до визначення книги як засобу соціального спілкування має бути використаний бібліотекарем у повній мірі. Обговорення книг - це вільна дискусія своєрідний колективний роздум про твори головним чином художньої літератури, виховний вплив якої на зростаючого людину особливо сильний. Обговорення книг вимагає підготовки. Підготовка читачів до обговорення полягає в тому, щоб обрану книгу прочитали всі учасники обговорення і що б у них виникло бажання обговорити її. Для цього у бібліотекаря є немало прийомів: розповісти про автора, про інших його творах, організувати книжкову виставку, присвячену творчості письменника. Читацька конференція присвячена, як правило, одній проблемі (науки і техніки, культури і мистецтва). Мета конференції - формулювання колективного читацької думки, виховання у читачів вміння глибоко аналізувати прочитане, бачити щось нове в розкритті обговорюваної проблеми, що характерно для книг або періодики, аналізованій на читацькій конференції. Літературні ігри. Ряд форм масової роботи насичений ігровими елементами. Це вікторини, літературні подорожі, конкурси, літературні аукціони, парад літературних героїв, літературні загадки і т.д. Літературна гра можлива в роботі з читачем різного віку. Гра звичайно завершує певний етап роботи з читачем, коли вони вже прочитали багато книг, що пропагувався за допомогою масових та індивідуальних форм. Особливо захоплюючі «Подорожі» по книгах. Їх можна з успіхом проводити за краєзнавчою, географічною, історичною, науковою та художньою літературою. До основних форм масового керівництва читанням ставитися також усний журнал та літературний вечір. Усний журнал теж має на меті пропаганду кращої літератури з різних галузей знань. Журнал має редколегію, що складається зазвичай з читацького активу, складається з 3-4 «сторінок». Обов'язково бібліографічна сторінка, а також план подальшого читання за обраною темою. Усний журнал дозволяє бібліотекарю відгукнутися на конкретні читацькі запити, а також пробудити читацький інтерес. Літературний вечір має широкі педагогічні можливості для активних читачів - це форма підбиття підсумку в роботі, свято творчості; для інших - емоційно приваблива форма пробудження і формулювання читацького інтересу. Літературний вечір - це сценічний твір, по цьому для його підготовки потрібен колектив «акторів», репетиції, певні знання в області законів театральної дії, творчі здібності у читачів і бібліотекаря. Необхідно художнє оформлення приміщення, музичний супровід, незвичайне розстановка учасників на сцені і т.д. Уривки з твору можна читати по книзі, але це повинно бути виразне читання. Участь у вечорі формує загострене почуття колективу, своєї спільності. Робота з активом читачів Читачі, які часто відвідують бібліотеку, люблячі книгу та читання, зазвичай допомагають бібліотекарю у всіх його починаннях: беруть участь у підготовці масових бібліотечних заходів, намагаються залучити до бібліотеки своїх товаришів. Добровільна участь у справах бібліотеки - важливий принцип організації читацького активу. Головна умова його створення - це знання бібліотекарем інтересів і захоплень читачів. Участь у роботі бібліотечного активу наповнює вільний час учнів захоплюючим читанням, розширює кругозір, робить їх трохи багатшими, змістовнішим. Форми організації активу читачів можуть бути різними: це залежить від віку, інтересів, схильностей і захоплень читачів, а так само від творчих здібностей самого бібліотекаря. Це можуть бути гуртки любителів книги, клуби, читацькі об'єднання на основі єдності інтересів, наприклад до поезії, до краєзнавчої літератури і т.д. Особливість клубів, гуртків у бібліотеці полягає в тому що вони стимулюють і активізують читання підлітків, самостійність їх роботи з книгою.
Бібліотека та сім'я Вирішення проблеми підтримки дитячого читання, формування читацьких інтересів має базуватися на розумінні визначальної ролі сім’ї в цьому процесі. Внутрішній світ дитини ще тільки формується , тому важливу роль відіграє все, що вона отримує від найближчого оточення: однолітків, вихователів, вчителів, засобів масової інформації. Але і найголовнішим джерелом, і ціннісним мірилом інформації, отриманої дитиною, у першу чергу стають її батьки. Тому пошук сучасних форм і методів популяризації художньої літератури та розвитку читацьких інтересів школярів має здійснюватися через координацію зусиль педагогів, шкільної бібліотеки та батьків. Важливий фактор, що впливає на результативність роботи бібліотеки по організації і керівництву читання підлітків - її співдружність, контакти з родиною читача, в основному виступи на батьківських зборах. У сім'ї формується особистість дитини, його початкове ставлення до різних видів діяльності, у тому числі й до читання. У багатьох сім'ях є книги й журнали для їх віку. Сім'я в певній мірі керує читанням дітей. У багатьох випадках батьки є авторитетом для своїх дітей у виборі книг, в оцінці прочитаного. Робота з батьками може бути як індивідуальна, так і масова. Можна в індивідуальній бесіді з батьками дізнатися інтереси дитини і всієї атмосфери сім'ї, порекомендувати необхідний список літератури, допомогти батькам сформулювати правильний читацький смак у дитини, а іноді й у самих батьків.
1.2. Інноваційні форми та засоби роботи шкільної бібліотеки На початку ХХІ ст. фахівці бібліотечної справи відчули необхідність змін в організації спілкування з учнівською, молодіжною аудиторією і почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації книги, урізноманітнюючи її. Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. «Народилися» нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії. Такими є: презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалог, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо. Бібліотечне ревю – вид театрально-естрадної вистави, яка складається з окремих сцен і номерів, що об’єднані спільною темою. Теле- і радіоогляд стали активно використовувати деякі бібліотеки для дітей із появою місцевого телебачення. Якщо в навчальному закладі є шкільне радіо, це чудова можливість для бібліотекарів систематично виступати з оглядами, інформувати про нові надходження, формувати художні смаки читачів, рекламувати бібліотеку. Бенефіс читача – це захід на честь одного читача, який є лідером читання. Захід можна провести у вигляді інтерв’ю, під час якого бібліотекар і слухачі ставлять питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки або лідер читання самостійно розповідає про себе та свої читацькі вподобання іншим читачам. Віртуальні екскурсії Завдяки активному впровадженню бібліотеками комп’ютерних технологій, комплектуванню фондів документами на новітніх носіях користувачі бібліотек мають можливість здійснювати захоплюючи віртуальні подорожі кращими музеями, найбільшими бібліотеками світу. Віртуальні екскурсії є гармонійним поєднанням інноваційних і класичних форм залучення до читання. Багато прикладів віртуальних екскурсій бібліотекою, рідним містом, вікторин у режимі онлайн можна знайти на сайтах дитячих бібліотек України. Прем’єра книжки Пожвавленню інтересу до читання сприяє рекламно-інформаційний метод – прем’єра книжки, яка щойно вийшла друком. Прем’єра книжки найбільш ефективна для рекомендації нової книжки місцевих поетів, письменників або видань краєзнавчої спрямованості. Для посилення емоційно-естетичного впливу та пробудження інтересу до новинок бібліотека може використовувати наявні технічні можливості (комп’ютери, Інтернет, проектор). Презентація книжки Презентацію книжки часто називають прем’єрою. Але слід розрізняти ці поняття. Презентація більш схожа на шоу, свято. Цей захід може пройти більш ефективно, якщо попередньо дати учням завдання не лише прочитати та цікаво, оригінально розповісти про книжку, але й знайти відомості про автора, літературознавчі матеріали та рецензії на це видання. Літературні подорожі сторінками книжок Учасники подорожі обирають маршрути, заповнюють щоденники подорожі, складають карти, малюють малюнки. Гра завершується зльотом мандрівників, на якому учасники гри розповідають, про що вони дізналися під час подорожі, підбивають підсумки. Алгоритм проведення літературної гри-подорожі включає такі етапи: Ø вибір теми, розроблення маршруту подорожі сторінками книжок, підбір літератури; Ø робота з аудиторією, визначення команд, робота з командами, допомога у веденні щоденників тощо; Ø організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури. Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми, активна участь читачів у проведенні заходу. Досвід підтверджує, що ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявилися для них найцікавішими. Наведемо приклади найбільш поширених нових термінів, які позначають нові форми викладання інформації, інноваційні форми масової бібліотечної роботи з учнями тощо. Буктрейлер – форма реклами книги, анонс на книгу у вигляді короткого відеоролика, який включає в себе найяскравіші моменти книги або в тому чи іншому вигляді візуалізує її зміст. Вебінар – способ організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету. Вірусний маркетинг - загальна назва різних методів розповсюдження реклами, що характеризуються розповсюдженням у прогресії, близької до геометричної, де головним розповсюджувачем інформації є самі отримувачі інформації, шляхом формування змісту, здатного залучати нових отримувачів інформації за рахунок творчої, незвичної ідеї. Геокешинг - туристична гра із застосуванням супутникових навігаційних систем, яка полягає у знаходженні схованок, захованих іншими учасниками гри. Інфографіка (лат. Informatio + греч. γραφω) – графічний спосіб подачі інформації, даних і знань. Копіпаст (англ. copy + paste) – використання чужої інформації на своєму ресурсі (копіювання і вставка) без вказівки авторства. Лібмоб – рекламна акція, під час якої бібліотекарі виходять на вулицю з рекламними буклетами та проспектами, роздають перехожим, запрошують до бібліотеки та проводять бліц-опитування. Підкастинг - окремий файл або серія оновлюваних аудіо-відеоресурсів, доступних для прослуховування, просмотру або скачування в Інтернеті. Печа-куча - конференція з форматом виступів 20 слайдів по 20 хвилин. Фандрейзинг - пошук і залучення додаткових джерел фінансування. Флешмоб - заздалегідь спланована масова акція, в якій велика група людей з’являється в громадському місці, виконує заздалегідь обговорені дії, а потім розходиться. Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, спрямована на вирішення соціальних проблем, на пошук в рамках запропонованого спектаклю разом з учасниками і учасницями шляхів вирішення проблеми або виходу зі складної життєвої ситуації. Хаукаст (англ. how to +broadcasting) – відеороліки, в яких розповідається і демонструється «як робити».
РОЗДІЛ ІІ. З ДОСВІДУ РОБОТИ
У Законі України „Про загальну середню освіту” важливе місце відводиться культурно-виховній і просвітницькій роботі в закладах освіти. Шкільна бібліотека є важливим засобом і формою втілення в життя цієї вимоги. Робота шкільної бібліотеки – надзвичайно багатогранна. Це й методично-інформаційний центр, де учні розвивають читацький смак, формують любов до книги, це й світ відкриттів, світ творчості, де формується читач-творець. Шкільна бібліотека Хотинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 працює згідно затвердженого річного плану роботи за такими напрямками, як:
Одним з основних напрямків роботи шкільної бібліотеки Хотинської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 є популяризація та реклама бібліотеки. З цією метою протягом навчального року організовуються книжково-ілюстративні виставки за такою тематикою: «Правила маленького пішохода»; «Золото добувай із землі, а знання – з книг!»; «Мій рідний край, Хотинщино моя!»; «Геноцид українського народу»; «Снід: чума ХХІ століття»; «Хай оживає істина стара: людина починається з добра»; «Добрі свята приходять у дім», «Український фольклор-джерело мудрості». «Любовна лірика українських поетів». «Моя майбутня професія». «Космічна Одіссея». «Все задумано щедро в природі». «Хроніки Другої світової війни». «Усміхаємось, сміємось, регочемо»,
Книжкова виставка отриманої художньої літератури «Зупинись на хвилинку – поглянь на новинку» До Дня Соборності України «Важкий шлях до державності», «Моя Україна – велика країна, весь Всесвіт для мене вона!». Книжкова виставка до тижня превентивного виховання «На теми виховання». Інформаційна виставка до Дня виведення радянських військ з Афганістану та інші. Також дуже цікавою формою роботи бібліотеки є віртуальна книжкова виставка, в якій можна розповісти і представити книги, які відсутні у фонді бібліотеки, але читачам цікаво з ними ознайомитись. Вже традиційним є проведення у жовтні місячника шкільної бібліотеки «Виховуємо громадянина – патріота України». В рамках проведення місячника організовую книжкову виставку «Козацькому роду – нема переводу», книжково-ілюстративну виставку «Героям слава!» пам’яті героїв Небесної сотні фотовиставку-реквієм «Ми завжди будемо пам’ятати . Також з учнями проводяться година спілкування «Свята Покрова», та Літературні читання поезії патріотичного змісту.
У травні проводиться Тиждень дитячої та юнацької книги. Відкриває тиждень святкова лінійка. Протягом тижня проходить акція «Подаруй книгу шкільній бібліотеці», завдяки якій фонд художньої літератури поповнюється новими книгами. Закінчується тиждень святковим заходом «Посвята в читачі першокласників».
Протягом року шкільна бібліотека постійне бере участь у проведенні предметних декад. Оформлюються книжкові виставки відповідної тематики у приміщенні школи. Такі, як «Мистецтво – підручник життя» (до декади художньо-естетичного циклу», «Цікава наука математика» (до декади математичних наук), «Іван Франко – світоч національного відродження» та книжкова виставка поезії Лесі Українки «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…» (декади української мови та літератури), «Класики зарубіжної літератури» (декади іноземних мов та зарубіжної літератури) та інші. Спільно з вчителями-предметниками проводжу різні бібліотечні заходи, такі як : бібліотечний урок з зарубіжної літератури «Вірші зарубіжних поетів про любов» та Літературні читання поезії Лесі Українки «Слово, моя ти єдиная зброя…». У нашій школі учні старших класів дуже цікавляться творчістю поетеси Ліни Костенко. Тому мною було проведено літературно-музичну композицію «Я вибрала долю собі сама…», присвячену життю та творчості нашої відомої сучасності. Також до Дня української писемності і мови проводжу зі старшокласниками урок-конференцію «Як парость виноградної лози…»
Щоб ознайомити учнів початкових класів з бібліотекою, прищепити їм любов до книги, використовую різні форми роботи. Так, у вересні для наймолодших школярів проводиться екскурсія першокласників до бібліотеки, під час якої в ігровій формі діти знайомляться з правилами користування бібліотекою. З учнями 2-4-их класів проводжу бібліотечні заняття «Як книга прийшла до нас. Як її берегти», «Довідкова література для наймолодших». Також практикую перегляд відеороликів відповідної тематики, презентацію-огляд книжкових виставок.
З учнями 5-11 –их класів, з метою популяризації бібліотечних знань, проводжу такі бібліотечно-бібліографічні уроки: «Корисні ресурси Інтернету», «Довідковий апарат», «Як друкується книга». Велику роль у своїй роботі відводжу інноваційним технологіям. Тому протягом навчального року під час проведення усіх уроків, годин спілкування учням завжди пропонувалися мультимедійні презентації, відео та аудіо матеріали відповідного змісту. Також усі заходи висвітлюються на сторінці шкільної бібліотеки в соціальній мережі, де учні можуть з ними ознайомитись. Практикую з учнями старших класів створення буктрейлерів. Для кращого представлення фондів бібліотеки постійно оновлюються бібліотечні полички. Також оформлено куточок краєзнавства в якому зосереджується краєзнавчий фонд, постійно діючі книжкові виставки, карта області та інші матеріали. Оформлено постійно діючу книжкову виставку «Літературна Буковина».
ВИСНОВКИ Одним із головних засобів розвитку особи, її інтелекту, культури, здобуття і поглиблення знань – є читання. Проте в останні роки можна спостерігати протиріччя між соціальною потребою у високоосвічених, грамотних людях і тотальним зниженням читацької активності. На читання впливають економічні та соціокультурні фактори: технічний рівень розвитку суспільства, стан видавничої справи, книжкової торгівлі, бібліотечної справи, рівень освіти, наявність вільного часу. Однією з причин зниження читання в наш час вважається широке розповсюдження аудіовізуальних засобів масової комунікації – телебачення, радіо, комп’ютерної техніки. Сьогодні у час нових інформаційних технологій, коли учні оволодівають комп’ютером раніше, ніж починають говорити, вчителі-практики, методисти усе більше звертають увагу на падіння інтересу до книги і читання у дитячому середовищі, а така ситуація значно позначається на процесі орієнтації дітей у цінностях навколишнього світу. Читацький інтерес – це форма вияву пізнавальної потреби (читати, щоб знати), що спонукає до свідомої діяльності з певним колом книжок, яким читач віддає перевагу перед іншими, тому що відчуває в них особливу потребу. Проблемою розвитку читацьких інтересів, зацікавились ще за довго до науково-економічного прогресу і ці дослідження тривають і донині. Численні науковці і бібліотекарі-новатори вивчали потреби дітей протягом багатьох років і вивчають їх зараз з метою вироблення оптимальної системи забезпечення їх задоволення. Ці дослідження показують, що особливо важливо в роботі шкільної бібліотеки використовувати різноманітні форми та засоби щодо розвитку читацьких інтересів школярів. Вони, в свою чергу, можуть бути як традиційними, так і сучасними. Звичайно, в роботі запропоновано лише частину різноманітних форм масової роботи з користувачами-дітьми. Кожен фахівець обирає для себе найкраще, те, що можна організувати в умовах кожної конкретної бібліотеки. Бажано не зупинятися на досягнутому і постійно поповнювати скарбничку форм роботи з книгою, з юними користувачами, поєднуючи традиційні та інноваційні методи. Новітні технології, презентації на мультимедійній дошці допоможуть краще і якісніше провести масовий захід.
Список використаної літератури
1. Методичні засади формування читацької компетенції// Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – №7. – С.10-14. 2. Алієв Г.М. Коли клуб при бібліотеці популярний (актуальні питання бібліотечної роботи. М, «Книжкова палата», 1989, С. 54-56) 3. Бібліотека і юний читач. Практичний посібник. М., «Книжкова палата», 1987. 4. Гріхалов Ю.А. Що потрібно знати кожному про бібліотеку. М., «Книга»., 1992. 5. Читацька компетенція як різновид загальної компетенції учнів // Наука і освіта. –2005. – №3-4. – С.66-68. 6. Виставна, О.І. Система самоосвітньої діяльності працівника шкільної бібліотеки. /О.І. Виставна // Шкільний бібліотекар. - 2012, с.2-8. 7. Сухомлинський, В.О. Вибрані твори: у 5 т. - К., 1976-1977.- Т.1: Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. Методика виховання колективу. - К, 1976-656 с. 8. Івашина Ю. Дитяче читання: проблеми і перспективи / Ю. Івашина // Шкільний світ. – 2003. – № 2. – С. 1–2. 9. Словник нових бібліотечних термінів / уклад. Осипенко В.М.; Центр. Р-на б-ка ім. П.Г. Тичини. – К., 2013. – 13 с. – Бібліогр.: 18 назв. (компакт-диск ж.«Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» №6, 2013).
| |||||||||
|
| |||||||||
| Переглядів: 821 | Завантажень: 14 | | |||||||||
| Всього коментарів: 0 | |