З місяцем березнем пов'язано багато важливих подій. Але окремі дати кожного року пам'ятають усі люди.

9 березня - день народження великого поета, людини світлого розуму, чистих помислів та трагічної долі - Т.Г.Шевченка.

10 березня - це той день, коли людство вшановує пам'ять генія, що увійшов у безсмертя.

Ці дві дати злилися в одну - Шевченківські дні. І припадають вони щороку на початок весни, коли вшановують і кращу половину людства - жінок.

В Хотинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5 учні вже традиційно відзначають, як поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т.Г.Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. «Такого полум'яного культу материнства, - писав М. Т. Рильський, - такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері.» І коли цю кохану чи матір, цю святиню топчуть, знущаються з неї ожирілі пани, чесна людина, а тим більше поет-трибун, мовчати не може. Тому Шевченко на весь голос заговорив про жінку.

 Школярі змогли ознайомитися зі сторінками творчого шляху Кобзаря, переглядаючи відео-презентацію «Спогади про Шевченка» учнів Сінкевича А. та Юзика О.

Сучасна жінка - матір не відрізняється почуттями і вчинками від своїх попередниць. Суспільство змінило її соціальне становище, зробивши його набагато кращим, аніж це було за шевченківських часів. Але дана їй Богом місія: нести вогонь життя й безмежну материнську любов, що має рятувати світ від пекла, зберігається й досі. Й досі актуальними залишаються слова Великого Кобзаря: У нашім раї на землі.